Розслідування злочинного забруднення земель і водних об'єктів в Україну
Забруднення земель і водних об'єктів - це зміни, які виникли внаслідок господарської діяльності, інших анропогенних факторів, які зумовили непридатність використання землі, поверхневих і підземних вод за цільовим призначенням та створили небезпеку для життя, здоров'я людей, навколишнього середовища або призвели до тяжких наслідків (ст. ст. 239, 242 КК України).
Коротка кримінально-правова та криміналістична характеристика:
Об'єкт злочину - порядок раціонального використання, захисту і відтворення земель як складової природної екосистеми (ст.239 КК України), охорони водних об'єктів (ст. 242 КК України). Додатковим обов'язковим об'єктом є життя і здоров'я людей. Предметом злочину є земля будь-якого цільового призначення (ст.239 КК України), водні об'єкти (ст. 242 КК України).
Предмет злочину - різні тварини, птахи, риби, люди, ділянки суші, води, атмосфери і т.д., порушення екологічної безпеки яких може мати отріцат. наслідки, як для самих екологічних об'єктів, так і для навколишнього середовища, включаючи здоров'я людей.
Об'єктивна сторона злочину полягає у забрудненні, псування земель або водних об'єктів речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для здоров'я людей і навколишнього середовища, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або навколишнього середовища.
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, на яку покладено обов'язок щодо недопущення порушення правил охорони навколишнього середовища.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини.
Спосіб злочину є частиною службової або виробничої діяльності злочинця і складається з комплексу дій або бездіяльності, які не відповідають вимогам правил охорони навколишнього середовища. За механізмом здійснення злочину виділяють а) одноразове забруднення (наприклад, залповий скид неочищених вод), б) постійне, безперервне забруднення навколишнього середовища до перевищення меж допустимої концентрації шкідливих речовин.
Особистість злочинця - громадяни з 16 років різного соц. положення і освітнього рівня. Всіма рухає корисливий мотітв. Що стосується забруднення вод, повітря і т.д., то тут - посадова особа, або їх підлеглі, що діють за прямою вказівкою.
Типові сліди злочину:
сліди забруднюючих речовин на об'єктах рослинного, тваринного світу, водоймах, грунті у вигляді нафтопродуктів, неочищених і незнезаражених стічних вод, відходів діяльності господарських і промислових об'єктів тощо;
сліди на тілі людини, в його організмі, зокрема, солі важких металів, сліди дії кислот та інших речовин, в тому числі радіоактивних;
негативні зміни об'єктів рослинного, тваринного походження (масова загибель риби, засихання рослин тощо);
несправні, перероблені очисні механізми та обладнання;
документи, що містять відомості про технологію виробництва, очищення,
документи, що мають ознаки інтелектуальної або матеріальної підробки.
Приводами до порушення кримінальної справи є повідомлення, які надходять від відповідних служб екологічного контролю або обгрунтовані заяви від громадян. У ході дослідчої перевірки заяв встановлюється, чи містить дане порушення ознаки складу злочину або це провина, що тягне застосування заходів адміністративної відповідальності. Перевірка полягає у визначенні реальності існування фактів, що повідомляються, встановлення ознак екологічного злочину, оцінку достатності зібраної інформації. Визначається які правила, норми охорони навколишнього природного середовища порушені.
Початковий матеріал, необхідний для порушення кримінальної справи, включає:
Повідомлення про порушення природоохоронного законодавства, складене органами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів, органами рибоохорони та ін із зазначенням заподіяної шкоди.
Заява та пояснення особи, що виявив забруднення.
Пояснення службових осіб передбачуваних підприємств-джерел забруднення.
Акти аналізу санітарно-епідеміологічної станції за результатами обстеження ділянки забруднення, стічних вод, грунту, проб повітря.
Рапорт дільничного інспектора про результати попередньої перевірки, що містить відомості про встановлені ознаки злочину.
Типові слідчі версії про причину забруднення: а) в результаті порушення технологічного процесу підприємства, б) в результаті недбалого ставлення службових осіб до своїх обов'язків; в) у результаті виникнення несправності в очисних спорудах; г) внаслідок відсутності очисних споруд; д) в результаті техногенної катастрофи та ін
Обставини, що підлягають встановленню поділяються на:
По предмету злочину - який об'єкт забруднений (ділянка землі, водойми), у чому конкретно виразилося забруднення, площа та межі забрудненої ділянки, які наслідки сталися внаслідок порушення правил скидання неочищених і незнезаражених стічних вод, скидів або відходів у водоймище, кому завдано шкоди здоров'ю.
За об'єктивною стороні злочину - в чому конкретно проявилася забруднення, де розташований безпосереднє джерело забруднення, характер його діяльності і технології виробництва, час скидання відходів і виявлення його наслідків, які екологічні правила порушені, в результаті чого відбулося забруднення моря шкідливими відходами виробництва або речовинами, що послужило причиною скидання неочищених і незнешкоджених стічних вод, який матеріальний збиток, чи є причинний зв'язок між виявленими порушеннями і наслідками (збитком).
По суб'єкту злочину - хто винен у порушенні правил.
За суб'єктивною стороні злочину - навмисно або необережно скоєно злочин, які мотиви порушень, якими керувалися винні особи, які пом'якшують і обтяжують вину обставини.
Типові слідчі ситуації та слідчі дії початкового етапу розслідування, якщо місце і джерело забруднення відомий: н набор первинних слідчих дій включає:
огляд місця події,
огляд підприємства-джерела забруднення,
відбір зразків для експертного дослідження зі сховищ підприємства,
допит свідків (осіб, які виявили забруднення, службових осіб, працівників підприємства),
виїмка документів з підприємства-джерела забруднення, що характеризують технологічний процес виробництва,
огляд документів,
допит потерпілих,
призначення судових експертиз.
Місце забруднення відомо, джерело невідоме. Здійснюється наступні слідчі дії:
огляд місця події,
допит свідків, які виявили забруднення,
допит потерпілих,
призначення судових експертиз.
Спільно з органами екологічного контролю збираються відомості про господарських об'єктах, у викидах яких можуть бути присутніми шкідливі хімічні сполуки, проводиться перевірка їх можливої причетності до події.
Якщо джерело забруднення відомий:
огляд джерела забруднення,
допит свідків (осіб, які виявили забруднення, службових осіб, працівників підприємства),
виїмка документів з підприємства-джерела забруднення,
огляд документів,
допит потерпілих,
призначення судових експертиз.
Місце події при розслідуванні забруднень рядом особливостей: протяжністю (просторістю земельних і водних ділянок забрудненої території); необхідністю огляду безлічі об'єктів; незвичайними умовами, у яких у ряді випадків проводиться огляд (на воді, а іноді і під водою); розбіжністю місця виявлення шкідливих наслідків і місця скидання неочищених стічних вод; значною кількістю потенційних забруднюючих речовин; токсичністю відходів виробництва небезпечних для учасників огляду. Для огляду бажано залучити фахівця, чия спеціалізація визначається характером події (хімік, біолог, зоолог, технолог тощо).
Завданнями огляду є:
1) з'ясування і фіксація загальної обстановки та особливостей місця забруднення;
2) визначення ступеня забрудненості території;
2) виявлення, фіксація і вилучення слідів забруднення (загиблої риби, зіпсованої сільськогосподарської продукції, біологічних об'єктів і ін);
3) відшукання джерела забруднення.
Доцільно розрізняти центральні та периферійні вузли місця події. Під центральним вузлом розуміється ділянка території (акваторії), де сталося забруднення і де може бути місце знаходження джерела забруднення, тобто очисної споруди, ставка-відстійника, котельні, місце звалища з безпосередньо прилеглої до нього місцевістю.
Центральний вузол піддається суцільному огляду. Дослідивши джерело забруднення, оглядається прилегла територія. Спосіб огляду - по спіралі від центру до периферії або в напрямку поширення шкідливих речовин.
Периферійний вузол включає певну ділянку забрудненої землі або водної поверхні. Він піддається вибірковому огляду. Якщо не вдається виявити джерело забруднення, огляд доцільно почати з дослідження ураженої зони території (акваторії) в напрямку, зворотному шляху поширення забруднюючих речовин.
Особливістю відрізняється огляд підприємства-джерела забруднення. Проводиться в присутності редставителем адміністрації. Детально оглядаються очисні споруди, окремі виробничі приміщення, механізми, устаткування, насоси, місткості та ін
З місця забруднення відбираються проби води, грунту (з центрального вузла та інших віддалених місць), рослин, загиблої риби або тварин. З підприємства - проби забруднюючих речовин і проби рідини, відходів після очищення.
Виїмка та огляд документів, як правило, є початковими слідчими діями.
Документацію, що підлягає виїмці з підприємства-джерела забруднень, можна розділити на наступні групи:
1) книги (журнали) обліку промислових відходів, документи про прийняття цих відходів на звалище (полігони);
2) проектна документація, акти приймання й інші документи на очисні, що фільтрують і відстійні споруди;
3) оперативні (змінні) журнали чергових інженерів, хіміків та інших службових осіб теплових електростанцій, котелень і т. п. енергетичних об'єктів, зокрема, журнал контролю стічних вод;
4) накази, інструкції та розпорядження про експлуатацію енергетичних і каналізаційних об'єктів, у тому числі дозвіл на спуск стічних вод;
5) наряди, накладні, шляхові листи та інші документи на проведення робіт транспортними організаціями (відділами) з перевезення відходів виробництва;
6) суднові документи;
7) акти, довідки, наряди та інші документи про несправності, ремонті та монтажі очисних (уловлюючих) і каналізаційних об'єктів;
8) журнали оперативного контролю, акти перевірки та інші аналогічні документи гідрохімічних лабораторій басейнових інспекцій, санітарно-епідеміологічних станцій (служб) і лабораторій промислових під приємств;
9) інші документи постійного і разового характеру.
Огляд документів слід виробляти всебічно, використовуючи при цьому візуальні методи огляду і логічний аналіз тексту.
Допит потерпілого у справах про злочинний забрудненні або псування підприємствами земель, водних об'єктів проводиться для з'ясування наступних питань: як він опинився на місці події, чим там займався; коли (дата, час доби) і за яких обставин спостерігав процес забруднення (стан погоди, видимість , напрямок і сила вітру, тривалість сприйняття); де, в якому місці знаходився у момент контакту із забрудненою середовищем (територією); в якій формі проявився контакт (виловлення загиблої риби, використання її в їжу, згодовування напівмертвої риби твариною); на якій підставі вважає, що його хвороба - наслідок перебування в забрудненій зоні; в чому виражається шкоду (захворювання); де і ким поставлений діагноз (місце лікування і час); кому і за яких обставин розповідав про те, що трапилося; чи має намір подавати позов про відшкодування шкоди; яка ступінь втрати працездатності і коли вона настала.
Залежно від змісту інформації, одержуваної від свідків, їх можна підрозділити на кілька груп:
До першої групи належать очевидці, які повідомили про факт виявлення злочинного забруднення і наступили наслідки (службові особи органів Державної екологічної інспекції, органів санітарно-епідеміологічної служби, окремі громадяни). При їх допиті з'ясовуються обставини виявлення злочинного забруднення, його наслідки і джерело забруднення. Найбільш докладні відомості з цих питань можна отримати від співробітників відповідних інспекцій, які за службовим обов'язком не тільки фіксують подію, але й обстежують весь забруднену ділянку.
У свідка цієї групи з'ясовується: коли відбулася подія, очевидцем якого він з'явився; що, на його погляд, стало причиною забруднення; чи може вказати місце найбільшого забруднення, кордон (територію) забруднення; чому конкретно забруднена територія (зола, вогнетривкий вугілля, кіптява, пил і т. п.); колір диму, наявність специфічного запаху, напрям вітру і т.д. У ході допиту бажано скласти схему з зазначенням місця, де знаходився свідок під час події, докладно зафіксувати місця скупчення забруднюючої речовини.
До другої групи належать працівники природоохоронних служб. При допиті працівників Державної екологічної інспекції, співробітників органів СЕС крім обставини, особисто ними сприйнятих, встановлюється: коли проводилася останній раз перевірка дотримання правил охорони навколишнього середовища на підприємстві, що послужив джерелом забруднення; які порушення були виявлені при цьому; ким вони допущені і в чому конкретно виражалися; заходи, що приймалися інспекцією для їх усунення; накладалися чи на службових осіб підприємств штрафи, якщо так, то коли конкретно і за яке порушення; чи давалися підприємствам обов'язкові для них розпорядження про усунення виявлених порушень; вносилося чи пропозицію про призупинення роботи окремих цехів і т.д.
До третьої групи належать керівники (їх заступники, головні інженери, головні технологи) і працівники (робітники і службовці очисних споруд, очевидці скидання промислових відходів, працівники охорони і т.д.). підприємства-джерела забруднення. Ці свідки допитуються про обставини, що сприяли вчиненню забруднення. Труднощі допиту полягає в тому, що серед них можуть опинитися безпосередні винуватці злочинного забруднення. Тому їх допит повинен бути ретельно підготовлений. Його успіх багато в чому залежить від знання слідчим особливостей виробництва на даному підприємстві.
Показання цих свідків можуть містити відомості про причини виходу з ладу очисної споруди або його неправильної експлуатації, організації тимчасових звалищ у невстановлених місцях, зливі забруднених речовин. Вони можуть підтвердити факт скидання у водоймище або повітря шкідливих речовин, відходів промислового виробництва і вказати джерело забруднення. У них необхідно з'ясувати обставини скидання не очищених стічних вод у водойму і промислових відходів в атмосферу.
Якщо джерело забруднення розташований на території підприємства, то очевидці іноді ухиляються від дачі показань або приховують важливі обставини події, що пояснюється небажанням загострювати відносини з адміністрацією або прагненням приховати проступок товариша по службі.
Допит цих свідків-очевидців, крім обставин самого скидання, повинен стосуватися специфіки роботи підприємства і його очисних споруд, порядку здійснення контролю за змістом промислових відходів, що скидаються у водойми або навколишню атмосферу. Судово-медична експертиза проводиться для встановлення причин смерті у випадках отруєння людей з летальним результатом. Крім того, на її дозвіл можуть бути поставлені питання про причини втрати працездатності потерпілого, стало захворювання наслідком отруєння, якщо так, то якою речовиною; пов'язано захворювання потерпілого з впливом шкідливих речовин промислового чи біологічного походження.
Матеріалознавчі експертиза з визначення наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі призначається з дослідження грунту, води. Об'єктами дослідження судово-технічної експертизи документів є журнали, довідки, акти, накази, в яких необхідно виявити зміни і відновити первісний зміст.
Почеркознавча експертиза проводиться для встановлення виконавця підписів, записів в розпорядчих та інших службових документах. Будівельно-технічна експертиза призначається у випадках, коли необхідно вирішити питання, що стосуються спеціальних правил проектування, монтажу, експлуатації очисних систем, споруд для складування шкідливих відходів виробництва.
Судово-ветеринарна експертиза проводиться для визначення причини загибелі та захворювання домашніх і диких тварин; придатності кормів і харчових продуктів, придатності в їжу або для вживання сировини тваринного псування кормів, якщо місце пасовища було забруднено промисловими відходами.
Література
Кримінальний кодекс України
Пояснення та роз'яснення до Кримінального кодексу України
Правознавство - Кравченко В.І. - К. 2006